Новий бурячковий знайомий
Oct. 24th, 2008 11:49 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
mmaryniakКомпанія, в якої я взяв напрокат машину, має занудне правило давати напрокат на 28 днів, а я собі шось подумав, що на календарний місяць. Відповідно, перезамовив машину в той ж день, коли треба було вже повертати. Був трохи дефіціт машин, і на один день я став пішоходом/пасажиром.
Спочатку я вирішив покататись автобусом. У Фініксі і так автобусів не дуже є, а ввечері ще і тільки щопівгодини від аеропорту ходять. Автобуса я не дочекався, і пішов до таксистів. Тільки почав розглядатись за машинами, як до мене підійшов таксист і як у всіх порядних аеропортах наполегливо запросив мене до машини. Чувак виявився мега балакучим, за кілька хвилин я вже був в курсі про те, що він з Сомалі, про машину (звичайно, Ford Crown Vic), про погоду, спорт і розваги у Фініксі. Англійська його була не повністю зрозуміла для мене, а після кількох відповідей чувак поставив діагноз моїй вимові - запитався, чи я не з Росії. Я сказав, що з України, і далі ми вже говорили про сомалійських піратів і українські судна.
На наступний день я вирішив поїхати на автобусі для різноманітності, щоб забрати машину. Після півгодинного чекання на автобус маршруту Red Line, я помітив таксі, що стояло біля ресторанчику через квартал і підійшов до водія. Водій був в літах і говорив теж з якимось акцентом, але вже місцевим. Проїхавши кілька хвилин, ми мали нагоду спостерігати ДТП. Одна машина плавно повертала на перехресті направо, а друга плавно догнала її ззаду. Я роздумував над тим, чому в Україні їздять агресивно. По результатах цього ДТП мушу сказати, що ті два учасники їхали тупо. В тій ситуації той, хто повертав, мав би побачити в заднє зеркало, що хтось доганяє ззаду, і трохи притиснути на газ, а не плавно їхати, економлячи бензин (не кажучи про те, що треба було подивитись ще перед поворотом). Ну і гонщик тнж би мав пильнувати за тим, що твориться попереду, а не проїхати 15 метрів з заблокованими колесами при порожній смузі зліва. Далі ми вже говорили з таксистом про процедури і штрафи, які я пробував порівняти з новими українськими. Штрафи виявились не такими страшними, а от розповіді таксиста про дії американських дорожніх поліцейських при затриманні водіїв, що опираються, мене шокували. По приїзді я подивися на Youtube відео, яке приблизно може проілюструвати розповіді таксиста.
Маю слабість до бурячкових машин, тому взяв собі такого бурячкового Додж Калібер. Їхати зручно, трохи менше огляду в заднє вікно, керованість теж трохи відстає від попередника, Тойоти Королли, але бурячковий!
Мав конфуз з вмиканням ближнього світла. Якось не помітив, що воно не ввімкнулось автоматично, і насторожився, коли на шосе якось почало темніти попереду в проміжках між дорожніми ліхтарями. Так як зупинятись не хотів, то почав пробувати, як можна ввімкнути. За кілька хвилин, я догадався, що повернути проти годинникової стрілки два рази ручку вмикання поворотів якраз буде добре для того, щоб ввімкнути світло. Тоді відчув себе вже спокійно і втішився.
Спочатку я вирішив покататись автобусом. У Фініксі і так автобусів не дуже є, а ввечері ще і тільки щопівгодини від аеропорту ходять. Автобуса я не дочекався, і пішов до таксистів. Тільки почав розглядатись за машинами, як до мене підійшов таксист і як у всіх порядних аеропортах наполегливо запросив мене до машини. Чувак виявився мега балакучим, за кілька хвилин я вже був в курсі про те, що він з Сомалі, про машину (звичайно, Ford Crown Vic), про погоду, спорт і розваги у Фініксі. Англійська його була не повністю зрозуміла для мене, а після кількох відповідей чувак поставив діагноз моїй вимові - запитався, чи я не з Росії. Я сказав, що з України, і далі ми вже говорили про сомалійських піратів і українські судна.
На наступний день я вирішив поїхати на автобусі для різноманітності, щоб забрати машину. Після півгодинного чекання на автобус маршруту Red Line, я помітив таксі, що стояло біля ресторанчику через квартал і підійшов до водія. Водій був в літах і говорив теж з якимось акцентом, але вже місцевим. Проїхавши кілька хвилин, ми мали нагоду спостерігати ДТП. Одна машина плавно повертала на перехресті направо, а друга плавно догнала її ззаду. Я роздумував над тим, чому в Україні їздять агресивно. По результатах цього ДТП мушу сказати, що ті два учасники їхали тупо. В тій ситуації той, хто повертав, мав би побачити в заднє зеркало, що хтось доганяє ззаду, і трохи притиснути на газ, а не плавно їхати, економлячи бензин (не кажучи про те, що треба було подивитись ще перед поворотом). Ну і гонщик тнж би мав пильнувати за тим, що твориться попереду, а не проїхати 15 метрів з заблокованими колесами при порожній смузі зліва. Далі ми вже говорили з таксистом про процедури і штрафи, які я пробував порівняти з новими українськими. Штрафи виявились не такими страшними, а от розповіді таксиста про дії американських дорожніх поліцейських при затриманні водіїв, що опираються, мене шокували. По приїзді я подивися на Youtube відео, яке приблизно може проілюструвати розповіді таксиста.
Маю слабість до бурячкових машин, тому взяв собі такого бурячкового Додж Калібер. Їхати зручно, трохи менше огляду в заднє вікно, керованість теж трохи відстає від попередника, Тойоти Королли, але бурячковий!
Мав конфуз з вмиканням ближнього світла. Якось не помітив, що воно не ввімкнулось автоматично, і насторожився, коли на шосе якось почало темніти попереду в проміжках між дорожніми ліхтарями. Так як зупинятись не хотів, то почав пробувати, як можна ввімкнути. За кілька хвилин, я догадався, що повернути проти годинникової стрілки два рази ручку вмикання поворотів якраз буде добре для того, щоб ввімкнути світло. Тоді відчув себе вже спокійно і втішився.
