Штатівська віза
Aug. 12th, 2008 02:28 pmМав сьогодні досвід відвідання закладу для отримання віз до США.
Запис, той що роблять в колцентрі, наприклад на 9-00 - то фігня. Прийшов до загальної черги і добрався до співбесіди ближче до 12-00.
Кидалово з торбами. Вхід з торбами заборонений, щоб не пронесли вибухівку певно. Здати торбу можна за 15 гривень на відповідальне зберігання.
За чергою пильнує колоритний чувачок з окулярами-авіаторами, такий трохи під американця косить.
Попереднього разу був в тому закладі в 2000 році. В силу певних обставин мені тоді вписали заборону до США на 5 років. З того часу змінилось - є додатковий павільйон для очікування, з вікна адміністративного будинку виглядає чувак і кричить - "ще 10 людей запускай!". І люди з павільйону йдуть всередину до зали очікування. В залі відверто нудно. На телевізорі показують агітаційний фільм, де американці з різними кольорами пачки тішуться з того, що вони в Америці. За кілька годин чекання я вже їх почав впізнавати - хто після кого буде тішитись. На поличках є агітаційна література. Почитав ацкмй креатив по історії і географії штатів. Переповідати можна довго, наприклад епізод з індіанцями. Звучить так. "Жили собі індіанці в резервації. Уряд про них турбується і займається економічним розвитком резервації. Знайшов вугілля і зробив їм там теплові електростанції."
В залі очікування постійно чути уривки розмов тих, хто подає візу, з працівниками. Один чувак хвилин 20 пояснював, що він льочик і йому треба навчитись літати на літаку в Штатах. Коли чувак розказав, що працював в Ірані по контракту від української авіакомпанії, то я зрозумів, що питати ще будуть довго. Так і вийшло.
Мої особливості з візою розглядав якись доволі спокійний працівник. Запитався, чого я їду, і де я працюю. Після того, побачивши, що в мене була заборона на в'їзд, запитався "як то, курва, сталось (с)". Я пояснив, що таке сталось, тому що Володимир Мельник (той що по був по SIFE в 2000 році) - підарас. Він засумнівався і перепитав мене про явки і паролі. Я висловився від душі, і працівник посольства заспокоївся.
На тому я подякував і вийшов.
Запис, той що роблять в колцентрі, наприклад на 9-00 - то фігня. Прийшов до загальної черги і добрався до співбесіди ближче до 12-00.
Кидалово з торбами. Вхід з торбами заборонений, щоб не пронесли вибухівку певно. Здати торбу можна за 15 гривень на відповідальне зберігання.
За чергою пильнує колоритний чувачок з окулярами-авіаторами, такий трохи під американця косить.
Попереднього разу був в тому закладі в 2000 році. В силу певних обставин мені тоді вписали заборону до США на 5 років. З того часу змінилось - є додатковий павільйон для очікування, з вікна адміністративного будинку виглядає чувак і кричить - "ще 10 людей запускай!". І люди з павільйону йдуть всередину до зали очікування. В залі відверто нудно. На телевізорі показують агітаційний фільм, де американці з різними кольорами пачки тішуться з того, що вони в Америці. За кілька годин чекання я вже їх почав впізнавати - хто після кого буде тішитись. На поличках є агітаційна література. Почитав ацкмй креатив по історії і географії штатів. Переповідати можна довго, наприклад епізод з індіанцями. Звучить так. "Жили собі індіанці в резервації. Уряд про них турбується і займається економічним розвитком резервації. Знайшов вугілля і зробив їм там теплові електростанції."
В залі очікування постійно чути уривки розмов тих, хто подає візу, з працівниками. Один чувак хвилин 20 пояснював, що він льочик і йому треба навчитись літати на літаку в Штатах. Коли чувак розказав, що працював в Ірані по контракту від української авіакомпанії, то я зрозумів, що питати ще будуть довго. Так і вийшло.
Мої особливості з візою розглядав якись доволі спокійний працівник. Запитався, чого я їду, і де я працюю. Після того, побачивши, що в мене була заборона на в'їзд, запитався "як то, курва, сталось (с)". Я пояснив, що таке сталось, тому що Володимир Мельник (той що по був по SIFE в 2000 році) - підарас. Він засумнівався і перепитав мене про явки і паролі. Я висловився від душі, і працівник посольства заспокоївся.
На тому я подякував і вийшов.